Get Adobe Flash player

beregszaszCотні років таємничі скарби в гірських сховках не дають спокою невтомним шукачам старожитностей. Гора Келемен, що розташована в трикутнику, який утворюють села Оросієво, Квасово і Бене на лівому березі річки Боржава, як стверджують геологи, – вулканічного походження. Ще двадцять років тому вона повністю була вкрита буковим, грабовим, дубовим лісом. На сьогодні картина нагадує сумнозвісний карпатський краєвид: більш-менш цінні дерева повирубувані, залишилася, як звикли казати на Іршавщині, хаща. Де-не-де тверді кварцитні велетенські валуни випинають із тіла гори, мов древні монстри. У деяких місцях камені-гіганти, відлунюючи порожниною, ще дужче дражнять сіро-чорних археологів. Та їх сподівання віднайти скарби ґрунтуються не тільки на легендах-переказах історичних подій, які відбувалися в наших землях.

 Активність пошукових робіт спричинила  поява в одній із угорських газет у тридцятих роках минулого століття листа до сина Яноша Нодя, сотника полку Ессе Томаша. У публікації йшлося про таємничу печеру, яка довгі повстанські роки слугувала казармою для летючого відбірного загону куруців, що виконував спеціальні доручення вождя антигабсбурзького руху (1703-1711 р. р.) Ференца Раковці ІІ. Після придушення повстання в 1711 р., як сказано в листі, в печері залишилося багато дорогої холодної та вогнепальної зброї, коштовних виробів, золотих  злитків та іншого краму. За однією з версій, яка не підтверджена документально, скарбом заволодів граф Ласло Телекі, який після поразки повстання отримав значні володіння з центром у сел. Довге. Можливо, він знав про таємну скарбницю куруців. Немає більш-менш конкретної інформації про келеменські скарби і в знаменитих монографіях видатного археолога-самоучки, невтомного дослідника старожитностей фамільного адвоката сім’ї Шенборнів Теодора Легоцького. Якраз оця загадкова невизначеність щодо долі скарбу і манить все нові і нові хвилі послідовників Генріха Шлімана, який усе життя шукав і таки врешті знайшов легендарну Трою .
У наші часи найбільш масштабні пошуково-розвідувальні роботи розгорнув відомий далеко за межами району бенянський екстрасенс. У спекотні літні дні одночасно лупали кирками тверду келеменську породу по двадцять чоловіків. Зараз гора нагадує  Мамаїв курган у повоєнні роки – розриті траншеї, викопані заглибини, купи уламків кам’яних брил… Можливо, це нормально. Якщо ніхто офіційно не береться за “скарбову” справу гори Келемен, то не виключено, що позитивного результату доб’ються ентузіасти-непрофесінали, як той самий чех Ченек Хвойка – першовідкривач Трипільської та видатний дослідник скіфської культури, засновник Національного музею України.


Copyright © 2005 - 2012 Міська газета "БЕРЕГОВО".
 

Партнери

Банер