Берегівський туристичний інформаційний центр

 Село Велика Бакта, що на Берегівщині, неподалік районного центру, здавна відоме як у нашій області, так і за її межами.

 

Насамперед, розташованим тут Закарпатським інститутом агропромислового виробництва, одним із мережі наукових закладів Української академії аграрних наук.

 Точніше, тепер це Закарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція – після років повільного занепаду інститут, який був створений на базі дослідної станції у 80-х,  нещодавно був понижений в статусі, разом із усією мережею аналогічних профільних інститутів по Україні. Вчені-аграрії називають цей процес погромом галузі, адже Україні, яка мала б бути європейським сільгоспвиробником № 1, вкрай потрібне відповідне наукове підкріплення. Натомість маємо повальне скорочення фінансування в галузь, звільнення фахівців, втрату цілих наукових напрямків – і паралельно закріплення за Україною найбільш згубних для довкілля напрямків господарювання, таких як вирощування ріпаку та соняшнику. Втім, про повний крах казати зарано, попри всі труднощі, інститут-станція намагається триматись, зокрема, в вересні цього року на її базі пройшла міжнародна конференція генетиків.

Однак не лише дослідним інститутом відома Велика Бакта, село із давньою історією, яка сягає 1232 року – часу першої письмової згадки. Тривалий час в ньому жила прислуга з розташованого неподалік Боржавського замку. За однією з версій, сама назва – Бакта – походить прізвища угорських дворян Боктаї, яки певний час володіли селом. Воно ж часто переходило від одних володарів до інших, знало часи розквітів та занепадів, терпіло набіги – і орди хана Батия, і турецького султана Сулеймана І, і поляків, і австрійців. Наслідком історії Бакти є архітектурна пам’ятка,  яка в угорській літературі зветься Палацем Очкаї. Назва ця не дуже некоректна з історичної точки зору, доцільніше казати про Палац Готтесмана. Здавна був у селі свій невеликий замок (зображень його наразі віднайти не вдавалось), на місті якого згодом звели акуратний палац. У 18 столітті, під час визвольної війни Ференца Ракоці ІІ, будівлю отримав у подарунок угорський офіцер Очкаї. Відомо, що семеро членів його родини згодом були поховані у фамільному склепі в парку, який був розбитий біля палацу. Останнє поховання відбулося у 1944 році, в склеп під мармурову плиту поклали тіло Гільди Очкаї, яке привезли з-за меж Закарпаття.

 

У четвер в Берегові відбулася робоча зустріч виробників та споживачів відновлювальних джерел енергії, під час якої йшлося про можливість використання геотермальної енергії. Захід відбувся в рамках проекту «Біоенергія Карпат», який є частиною програми прикордонного співробітництва «Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна на 2007-2013 роки». Учасники робочої зустрічі  – керуючий справами виконавчого апарату облради Михайло Попович, голова Ужгородської райради Михайло Фединець, заступник начальника управління економіки Берегівської РДА Володимир Нестеровський, науковці Кошицького технічного університету, Центру альтернативних джерел енергії (Ужгород), експерти Агенцій регіонального розвитку Ужгорода та Кошице, представники проектних організацій, виробники відновлювальних джерел енергії.